Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Денесюк О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Денесюк О. В. Ендотеліальна дисфункція та функціонально-структурні зміни в судинах у хворих на нестабільну стенокардію з коморбідною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Львівський клінічний вісник. - 2013. - № 1. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2013_1_7 Актуальною проблемою сучасної кардіології є вивчення ендотеліальної функції та функціонально-структурних змін артерій, особливо у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ), у яких атеросклеротичний процес уражає насамперед артерії еластичного типу (аорта) і дещо менше - м'язового (плечова артерія). Недостатньо вивченими є порушення ендотеліальної функції та ремоделювання артерій у випадку ішемічної хвороби серця (ІХС), зокрема, з коморбідною АГ. Мета роботи - вивчити ендотеліальні та функціонально-структурні зміни в судинах у хворих на нестабільну стенокардію (НС) з коморбідною АГ. Обстежено 143 хворих чоловіків, що страждають на нестабільну стенокардію з коморбідною АГ. Середній вік хворих - 55,3 років. Перенесли один інфаркт міокарда 60,1 % пацієнтів, два і більше - 15,4 %. З'ясовано, що у хворих на НС з коморбідною АГ збільшується жорсткість аорти, що зумовлюється підвищенням систолічного, діастолічного та пульсового артеріальних тисків. У цієї категорії хворих спостерігається ендотеліальна дисфункція зі зниженням ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилятації плечової артерії, в результаті чого настають структурні зміни в артеріях. У хворих на НС, поєднану з АГ, збільшена товщина інтимо-медійного комплексу, внаслідок ремоделювання і зміни структури в плечовій артерії. Висновки: в обстежених чоловіків виявлено збільшений індекс жорсткості аорти, підвищений систолічний, діастолічний та пульсовий артеріальний тиск, знижена ендотелійзалежна та ендотелійнезалежна вазодилятація, збільшена товщина інтимо-медійного комплексу, виникають ремоделювання та зміна структури плечової артерії. | ||
| 2. | 
Денесюк О. В. Систоло-діастолична функція та жорсткість лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда з коморбідною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 404-407. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2013_17_2_30 | ||
| 3. | 
Денесюк О. В. Динаміка ступенів ремоделювання, систоло-діастолічної дисфункції лівого шлуночка при нестабільній стенокардії під впливом оптимального тривалого лікування [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк, В. І. Денесюк // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(1). - С. 121-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(1)__26 | ||
| 4. |
Денесюк О. В. Ефективність оптимальної терапії в досягненні цільового рівня артеріального тиску, регресу ступенів ремоделювання плечової артерії та ендотеліальної дисфункції у хворих після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST упродовж двох років [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(4). - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(4)__24 | ||
| 5. | 
Денесюк О. В. Вплив стандартної комплексної дворічної терапії на досягнення цільового рівня артеріального тиску і регрес ступеня гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на нестабільну стенокардію з коморбідною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк, В. І. Денесюк, Ю. Ю. Шушковська // Кровообіг та гемостаз. - 2014. - № 3-4. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kogs_2014_3-4_11 Обстежено 23-х хворих після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) з коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ). Середній вік хворих становив 56,7 року. Повторний ІМ визначали у 38,4 %, серцеву недостатність I - III функціональних класів - у 100 %. Хворим проводили загальноклінічне обстеження, ЕКГ, ехоКГ та вивчали ліпідний спектр крові. Стандартне комплексне лікування протягом 2-х років включало інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту периндоприл по 5 - 10 мг/доба, beta-адреноблокатор бісопролол по 5 - 10 мг/доба, протисклеротичний препарат аторвастатин по 20 мг/доба та ацетилсаліцилову кислоту по 75 мг/доба. В обстежених хворих після проведеного лікування визначали поступове досягнення цільового рівня артеріального тиску (АТ) через 3, 6, 12 та 24 міс. Концентричну гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ) до лікування виявлено у 47,8 %, ексцентричну - у 52,2 % хворих. Під час вивчення ступеня ГЛШ I (початковий) до лікування визначали у 4,3 %, II (помірний) - у 26,1 %, III (значний) - у 69,6 %, що свідчить про розвиток ремоделювання серця. Після проведеного лікування виявлено виражене зменшення III (значний) ступеня і перехід його в II (помірний) та I (початковий) ступінь ГЛШ за рахунок більш та менш виражених змін ремоделювання ЛШ. Одержані дані надають змогу більш детально і адекватно оцінити структурно-функціональні зміни в міокарді та визначити регрес ГЛШ на фоні досягнення цільового рівня АТ, що має важливе значення у практичній кардіології. | ||
| 6. | 
Мещеряков Л. И. Информационное и программное обеспечение определения намагниченности геологических объектов по измеренным магнитным аномалиям [Електронний ресурс] / Л. И. Мещеряков, О. Р. Денесюк // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2012. - № 39. - С. 146-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2012_39_23 | ||
| 7. |
Денесюк О. В. Результати ефективності стентування вінцевих артерій у хворих на гострий інфаркт міокарда з коморбідною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк, В. І. Денесюк, Ю. М. Мостовой, В. П. Щербак, І. В. Данильчук, В. В. Распутін, О. Л. Сергійчук // Львівський клінічний вісник. - 2015. - № 2-3. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2015_2-3_4 Актуальна проблема сучасної кардіології - вивчення ефективності лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ). За статистичними даними 2010 р., 8,6 млн. населення України страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС), із них щорічно у 50 тис. виникає інфаркт міокарда (ІМ). На АГ страждає понад 12 млн. людей. Мета роботи - проаналізувати результати ефективності стентування вінцевих артерій (ВА) у хворих на ГІМ з коморбідною АГ. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 105 хворих на ГІМ з коморбідною АГ віком 56,7 +- 0,80 року. Із них Q - IМ визначали у 84,8 %, не Q - IМ - у 15,2 % хворих. Тривалість АГ визначалась у середньому 9,0 років, хронічної ІХС - 2,8 роки. Систолічний артеріальний тиск становив 138,0 і 215 мм рт. ст., діастолічний - 89,4 +- 1,27 мм рт. ст. Ангіографічне обстеження хворих проводили на установці Siemens Axiom Artis (Німеччина). Односудинне ураження ВА визначалось у 26,7 % хворих, двосудинне - у 28,5 %, трисудинне - у 44,8 %, субоклюзія та оклюзія - у 57,1 % хворих. Відновлення кровоплину в передній міжшлуночковій ВА відбувалось у 58,1 %, у правій ВА - у 26,7 %, в огинаючій ВА - у 12,4 %. Не вдалося відновити коронарний кровоплин у 2,9 % пацієнтів. Клінічна ефективність відновлення коронарного кровоплину у хворих на ГІМ з коморбідною АГ за результатами ТIМI: ТIМI 1 (часткове) - у 0,9 %, ТIМI 2 (значне) - у 20,0 %, ТIМI 3 (повне,нормальне) - у 76,2 %, ТIМI 0 (не відновилось) - у 2,9 % хворих. Висновки: стентування ВА у хворих на ГІМ з коморбідною АГ є ефективним методом лікування, що сприяє суттєвим позитивним змінам показників як коронарного кровоплину, так і клінічнних показників. | ||
| 8. |
Денесюк В. І. Ремоделювання лівого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію, ускладнену серцевою недостатністю, зі зниженою і збереженою фракцією викиду [Електронний ресурс] / В. І. Денесюк, О. В. Денесюк, Н. О. Музика // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 2-3. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_2-3_4 Одним із головних компонентів виникнення хронічної серцевої недостатності (ХСН), незалежно від її етіології, є ремоделювання серця. Тобто за ушкодженням міокарда на початку, що призводить до втрати певної кількості кардіоміоцитів, які функціонують нормально, наростає важкість ХСН через ремоделювання, спричиняючи погіршення прогнозу для хворого. З'ясувати особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на стабільну стенокардію II - III функціонального класу (ФК) залежно від зниження чи збереження фракції викиду (ФВ) ЛШ. Проведено повне клінічне обстеження 153 хворих з ХСН (105 чоловіків і 48 жінок, середній вік пацієнтів 68,80 +- 0,90 року). Першу групу сформували з хворих на стабільну стенокардію II - III ФК та зі серцевою недостатністю (СН) зі зниженою ФВ ЛШ (n = 47); другу - із хворих на стабільну стенокардію II - III ФК та СН зі збереженою ФВ ЛШ (n = 106). Контрольна група - 30 практично здорових осіб. У обстежених хворих на стабільну стенокардію II - III ФК з СН I - III ФК (перша група) зі зниженою ФВ ЛШ за результатами ЕхоКГ (порівняно зі здоровими людьми) визначали ознаки структурно-функціональних змін міокарда й зниження інотропної функції серця. У обстежених хворих на стабільну стенокардію з СН II - III ФК (друга група) зі збереженою ФВ ЛШ за результатами ЕхоКГ визначали аналогічні структурно-функціональні зміни в ЛШ. Порівняння ЕхоКГ-показників у хворих першої та другої груп виявило наростання структурно-функціональних змін ЛШ (<$E р~<<~0,01>) та достовірне зниження ФВ (<$E р~<<~0,01>) за наявності СН зі зниженою ФВ ЛШ. У обстежених хворих зі зниженою та збереженою ФВ ЛШ переважала концентрична гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ). У обстежених хворих із СН зі зниженою ФВ ЛШ переважав III (значний) ступінь ГЛШ (<$E р~<<~0,01>). У хворих із СН зі збереженою ФВ ЛШ у більшості випадків визначали II (помірний) і менше III (значний) ступінь ГЛШ (<$E р~<<~0,01>). Одержані результати свідчать про те, що в обстежених хворих зі зниженою ФВ ЛШ ремоделювання серця відбувається за рахунок щораз більшого наростання ступеня ГЛШ і ремоделювання серця, яке має несприятливий прогноз. Висновки: вивчення й розуміння ремоделювання ЛШ у пацієнтів з ХСН ішемічного походження дає змогу більш точно й адекватно надавати медичну допомогу хворим на стенокардію II - III ФК, ускладнену СН зі зниженою та збереженою фракцією викиду ЛШ. | ||
| 9. | 
Денесюк О. В. Визначення ступенів систолічної та ступенів діастолічної серцевої недостатності лівого шлуночка при гострому коронарному синдромі [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 418-420. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2015_21_2_35 | ||
| 10. | 
Денесюк О. В. Визначення ступенів гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з нестабільною стенокардією за допомогою удосконалених критеріїв діагностики [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Biomedical and biosocial anthropology. - 2015. - № 25. - С. 149-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2015_25_38 | ||
| 11. |
Денесюк О. В. Ефективність базисного комплексного лікування у досягненні цільових показників артеріального тиску, динаміки ремоделювання плечової артерії та ендотеліальної дисфункції у хворих на гострий інфаркт міокарда з елевацією сеґмента ST з коморбідною артеріальною гіпертензією (проспективне спостереження упродовж двох років) [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Львівський клінічний вісник. - 2019. - № 1. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2019_1_4 У хворих із артеріальною гіпертензією (АГ) постійне підвищення артеріального тиску (АТ) асоційова не з ремоделюванням судин і зі структурним зменшенням просвіту артерій у результаті потовщення медіального шару. Ця проблема набуває особливої актуальності у хворих із перенесеним інфарктом міокарда (ІМ), у яких вже спостерігається ендотеліальна дисфункція (ЕД). Тому вивчення впливу базисного комплексного лікування на досягнення цільових показників АТ, динаміки ремоделювання плечової артерії (ПА) та ЕД у хворих після перенесеного гострого ІМ з коморбідною АГ є надзвичайно актуальним. Мета дослідження - визначити ефективність базисного комплексного лікування в досягненні цільових показників АТ, динаміки ремоделювання ПА та ЕД у хворих на гострий ІМ з елевацією сегмента ST (ГІМnST) з коморбідною АГ упродовж двох років. Обстежено 22 чоловіків після перенесеного ГІМnST у поєднанні з АГ. Перенесений другий ІМ в анамнезі визначався у 7 (31,8 %), серцева недостатність I - III функціональних класів - у 100,0 % випадків. Хворим проводили загальноклінічне обстеження: ЕКГ, ЕхоКГ, визначали ліпідний спектр крові, під час доплерографії ПА застосовували проби з реактивною гіперемією. Лікування тривало 2 роки: застосовували інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту периндоприл дозою 5,0 - 10,0 мг/добу, <$Ebeta>-адреноблокатор бісопролол - 5,0 - 10,0 мг/добу, гіполіпідемічний препарат аторвастатин - 20,0 мг/добу, ацетилсаліцилову кислоту - 75,0 мг/добу. У обстежених хворих до лікування виявлено достовірне збільшення товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ) і зниження ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД), що свідчить про виникнення ремоделювання ПА та ЕД. Після дворічного лікування спостерігали позитивну динаміку. Цільовий рівень АТ досягнуто у 100,0 %, зафіксовано достовірне зменшення ТКІМ, збільшення ЕЗВД та поліпшення їх ступенів, що свідчить про позитивну динаміку ремоделювання ПА, ЕД під впливом терапевтичних заходів. Висновки: у хворих після перенесеного ГІМ у поєднанні з АГ досягнення цільового рівня АТ за оптимального дворічного лікування наростало поступово - через 6 міс. визначалось у 70,0 %, через 12 міс. - у 93,8 %, через 24 міс. - у 100,0 %. У обстежених хворих до лікування визначали достовірне збільшення ТКІМ і зниження ендотелійзалежної вазодилятації ПА. Після лікування через 6, 12 і 24 міс. визначалась тенденція до поліпшення показника ремоделювання ПА та ЕД. Індивідуальний аналіз ступенів порушень показників ремоделювання ПА, незважаючи на невелику кількість обстежених осіб, показав тенденцію до зменшення кількості хворих із II (помірним) ступенем товщини комплексу інтима-медіа та III (значного) ступеня ендотелійзалежної вазодилятації в результаті переходу в менш виражений ступінь, що свідчить про позитивну динаміку ремоделювання ПА, ендотеліальної функції та ефективність лікування. | ||
| 12. | 
Денесюк О. В. Вплив базисної комплексної дворічної терапії на показники пізнього ремоделювання лівого шлуночка та профілактику виникнення кардіоваскулярних подій у хворих після перенесеної нестабільної стенокардії в поєднанні з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк, В. І. Денесюк // Патологія. - 2019. - Т. 16, № 2. - С. 270-275. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2019_16_2_20 Цель работы - определить влияние базисного комплексного двухлетнего лечения на показатели позднего ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) и кардиоваскулярные события у больных после перенесенной нестабильной стенокардии (НС) на фоне артериальной гипертензии (АГ). Обследовали 144 больных, перенесших эпизод острого коронарного синдрома (ОКС) на фоне АГ, в возрасте 41 - 67 лет. Пациенты находились на лечении в инфарктном отделении ГКБ № 1 г. Винницы. Среди включенных в исследование больных с НС в 59,7 % случав в анамнезе был инфаркт миокарда (ИМ). Продолжительность АГ составляла 9,3 года, хронической ИБС - 6,4 года; систолическое АД - 163,2 мм рт. ст., диастолическое АД - 101,1 мм рт. ст. Больным проводили общее клиническое обследование, ЭКГ, ЭхоКГ, в М и В режимах, определение липидного спектра крови и тропонина I для исключения инфаркта миокарда. Обследование выполняли до лечения, через 6, 12, и 24 месяцев. Базисное комплексное лечение проводили в течение 2 лет, оно предусматривало прием периндоприла в дозе 5 - 10 мг/сут., бисопролола 5 - 10 мг/сут., аторвастатина 20 мг/сут., ацетилсалициловой кислоты - 75 мг/сут. У больных, перенесших НС на фоне АГ, до лечения концентрическая гипертрофия левого желудочка (ГЛШ) по Genau отмечена в 40,3 % случаев, эксцентрическая - в 58,3 %; концентрическое ремоделирование - в 1,4 % случаев. После проведенного базисного комплексного лечения удельный вес больных с концентрической ГЛЖ уменьшился, а с эксцентрической ГЛЖ увеличился. У больных, перенесших НС на фоне АГ, до лечения - (начальная) степень ГЛЖ установлена в 6,3 %, II (умеренная) - в 26,4 %, III (значительная) - в 66,7 % случаев. После базисного комплексного лечения III (значительная) степень ГЛЖ существенно уменьшилась за счет перехода во II и даже I степень позднего ремоделирования ЛЖ. При изучении кардиоваскулярных событий в течение 2 лет установлено, что смертность составила 2,1 %, повторный нефатальный ИМ зарегистрирован в 10,4 % случаев. Выводы: у больных, перенесших НС на фоне АГ, базисное двухлетнее комплексное антиремоделирующее лечение приводит к переходу в ряде случаев концентрического в эксцентрическое позднее ремоделирование ЛЖ и уменьшению развития кардиоваскулярных событий.Цель работы - определить влияние базисного комплексного двухлетнего лечения на показатели позднего ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) и кардиоваскулярные события у больных после перенесенной нестабильной стенокардии (НС) на фоне артериальной гипертензии (АГ). Обследовали 144 больных, перенесших эпизод острого коронарного синдрома (ОКС) на фоне АГ, в возрасте 41 - 67 лет. Пациенты находились на лечении в инфарктном отделении ГКБ № 1 г. Винницы. Среди включенных в исследование больных с НС в 59,7 % случав в анамнезе был инфаркт миокарда (ИМ). Продолжительность АГ составляла 9,3 года, хронической ИБС - 6,4 года; систолическое АД - 163,2 мм рт. ст., диастолическое АД - 101,1 мм рт. ст. Больным проводили общее клиническое обследование, ЭКГ, ЭхоКГ, в М и В режимах, определение липидного спектра крови и тропонина I для исключения инфаркта миокарда. Обследование выполняли до лечения, через 6, 12, и 24 месяцев. Базисное комплексное лечение проводили в течение 2 лет, оно предусматривало прием периндоприла в дозе 5 - 10 мг/сут., бисопролола 5 - 10 мг/сут., аторвастатина 20 мг/сут., ацетилсалициловой кислоты - 75 мг/сут. У больных, перенесших НС на фоне АГ, до лечения концентрическая гипертрофия левого желудочка (ГЛШ) по Genau отмечена в 40,3 % случаев, эксцентрическая - в 58,3 %; концентрическое ремоделирование - в 1,4 % случаев. После проведенного базисного комплексного лечения удельный вес больных с концентрической ГЛЖ уменьшился, а с эксцентрической ГЛЖ увеличился. У больных, перенесших НС на фоне АГ, до лечения - (начальная) степень ГЛЖ установлена в 6,3 %, II (умеренная) - в 26,4 %, III (значительная) - в 66,7 % случаев. После базисного комплексного лечения III (значительная) степень ГЛЖ существенно уменьшилась за счет перехода во II и даже I степень позднего ремоделирования ЛЖ. При изучении кардиоваскулярных событий в течение 2 лет установлено, что смертность составила 2,1 %, повторный нефатальный ИМ зарегистрирован в 10,4 % случаев. Выводы: у больных, перенесших НС на фоне АГ, базисное двухлетнее комплексное антиремоделирующее лечение приводит к переходу в ряде случаев концентрического в эксцентрическое позднее ремоделирование ЛЖ и уменьшению развития кардиоваскулярных событий. | ||
| 13. | 
Левицька В. А. Вплив мистецтва на формування національно-патріотичних почуттів особистості [Електронний ресурс] / В. А. Левицька, О. А. Денесюк // Молодий вчений. - 2018. - № 12.1. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_12 | ||
| 14. | 
Денесюк О. В. Ефективність корекції ремоделювання і ендотеліальної дисфункції плечової артерії при концентричній та ексцентричній гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з нестабільною стенокардією та коморбідною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Лікарська справа. - 2015. - № 5-6. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_5-6_14 Обстежено 143 хворих з нестабільною стенокардією (НС) та коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ), 75 % з яких перенесли інфаркт міокарда. Систолічний артеріальний тиск (АТ | ||
| 15. | 
Денесюк О. В. Гострий коронарний синдром: вплив реваскуляризації міокарда та комплексної терапії на ремоделювання серця, систоло-діастоличну дисфункцію та кардіальні ускладнення [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Світ медицини та біології. - 2016. - № 1. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2016_1_9 | ||
| 16. |
Денесюк О. В. Вплив стандартної комплексної дворічної терапії на досягнення цільового рівня артеріального тиску та регрес ступенів ремоделювання лівого шлуночка у хворих після перенесеного інфаркту міокарда з коморбідною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк // Лікарська справа. - 2015. - № 7-8. - С. 22-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_7-8_6 Обстежено 23-х хворих після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) з коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ). Середній вік хворих становив 56,7 року. Повторний ІМ визначали у 38,4 %, серцеву недостатність I - III функціональних класів - у 100 %. Хворим проводили загальноклінічне обстеження, ЕКГ, ехоКГ та вивчали ліпідний спектр крові. Стандартне комплексне лікування протягом 2-х років включало інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту периндоприл по 5 - 10 мг/доба, beta-адреноблокатор бісопролол по 5 - 10 мг/доба, протисклеротичний препарат аторвастатин по 20 мг/доба та ацетилсаліцилову кислоту по 75 мг/доба. В обстежених хворих після проведеного лікування визначали поступове досягнення цільового рівня артеріального тиску (АТ) через 3, 6, 12 та 24 міс. Концентричну гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ) до лікування виявлено у 47,8 %, ексцентричну - у 52,2 % хворих. Під час вивчення ступеня ГЛШ I (початковий) до лікування визначали у 4,3 %, II (помірний) - у 26,1 %, III (значний) - у 69,6 %, що свідчить про розвиток ремоделювання серця. Після проведеного лікування виявлено виражене зменшення III (значний) ступеня і перехід його в II (помірний) та I (початковий) ступінь ГЛШ за рахунок більш та менш виражених змін ремоделювання ЛШ. Одержані дані надають змогу більш детально і адекватно оцінити структурно-функціональні зміни в міокарді та визначити регрес ГЛШ на фоні досягнення цільового рівня АТ, що має важливе значення у практичній кардіології. | ||
| 17. | 
Губська О. Ю. Номенклатура та діагностика серонегативної целіакії і хронічних ентеропатій, не пов’язаних із целіакією, у дорослих [Електронний ресурс] / О. Ю. Губська, О. Р. Денесюк // Гастроентерологія. - 2023. - Т. 57, № 1. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2023_57_1_9 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |